Після збирання врожаю зернових культур на полі залишається стерня – нижня частина стебел, що не зрізується під час жнив. Виникає логічне питання: що робити з цими залишками рослинності? Чи варто спалювати їх, як це традиційно практикувалося, чи краще заорювати в ґрунт? Вибір стратегії поводження зі стернею має важливе значення для підтримання родючості ґрунту, збереження вологи та загального стану агроекосистеми. Розглянемо ключові аспекти цієї проблеми.
Table of contents
Спалювання стерні: швидке, але руйнівне рішення
Спалювання стерні дозволяє швидко очистити поле від рослинних решток, полегшуючи подальшу обробку ґрунту. Крім того, ця практика знищує патогенні мікроорганізми, шкідників та насіння бур’янів, які могли зберігатися в стерні. Проте негативні наслідки спалювання переважають його переваги:
- Втрата поживних речовин та органічної речовини ґрунту, оскільки під час горіння більшість органічних сполук випаровується або окислюється, зменшуючи запаси поживних речовин у ґрунті та негативно впливаючи на його родючість.
- Підвищений ризик виникнення ерозії ґрунту через відсутність рослинного покриву на поверхні після спалювання, що робить ґрунт більш вразливим до вітрової та водної ерозії.
- Забруднення повітря та можливі пожежі через викиди численних забруднюючих речовин, таких як вуглекислий газ, оксиди азоту та часточки диму, а також ризик розповсюдження вогню на прилеглі території.
- Пошкодження ґрунтової біоти: високі температури під час горіння можуть знищити корисні ґрунтові мікроорганізми та безхребетних.
Заорювання стерні: збереження та відновлення родючості ґрунту
На противагу спалюванню, заорювання стерні є більш екологічно сприятливим та ресурсозберігаючим методом. Основні переваги цього підходу:
- Збагачення ґрунту органічними речовинами та поживними елементами, оскільки під час розкладання рослинних решток у ґрунт вивільняються поживні речовини, такі як азот, фосфор та калій, що сприяє підвищенню родючості ґрунту.
- Покращення структури та вологоутримуючої здатності ґрунту завдяки внесенню органічного матеріалу, який сприяє формуванню грудкуватої структури та підвищує здатність ґрунту утримувати вологу.
- Зменшення ризику ерозії завдяки мульчуванню поверхні ґрунту рослинними рештками, що захищає ґрунт від впливу вітру та води.
- Екологічна безпека та збереження біорізноманіття ґрунту, оскільки заорювання стерні не викидає забруднюючих речовин в атмосферу та зберігає середовище існування для ґрунтових організмів.
Водночас, заорювання стерні потребує додаткового обладнання (борони, дискові знаряддя) та витрат пального для його роботи.
Порівняння впливів спалювання та заорювання стерні на стан ґрунту
| Критерій | Спалювання стерні | Заорювання стерні |
|---|---|---|
| Родючість ґрунту | Зниження через втрату поживних речовин | Підвищення за рахунок органічної речовини |
| Структура ґрунту | Погіршення через відсутність мульчі | Покращення завдяки органічному матеріалу |
| Вологоутримання | Зниження через відсутність мульчі | Підвищення завдяки органічному матеріалу |
| Ерозія | Підвищений ризик | Зменшений ризик завдяки мульчуванню |
| Викиди забруднюючих речовин | Значні викиди забруднювачів повітря | Мінімальні викиди |
| Біорізноманіття ґрунту | Пошкодження ґрунтових організмів | Сприятливе для ґрунтової біоти |
Екологічні та економічні міркування
З екологічної точки зору, заорювання стерні є значно кращим рішенням, ніж її спалювання. Воно зберігає та відновлює родючість ґрунту, запобігає ерозії та забрудненню повітря. Хоча цей метод потребує певних додаткових витрат на обладнання та паливо, в довгостроковій перспективі він забезпечує стійкість агроекосистеми та її продуктивність.
В окремих випадках, коли рівень захворювань або забур’яненості був надзвичайно високим, спалювання стерні може розглядатися як крайній захід. Проте така практика має бути обмеженою та ретельно контрольованою для мінімізації негативного впливу на довкілля.
Підведемо підсумки
Хоча спалювання стерні може здаватися швидким та зручним способом очищення поля після збирання врожаю, його негативний вплив на стан ґрунту та довкілля робить цю практику небажаною. Натомість заорювання стерні є більш сталою альтернативою, яка забезпечує збереження родючості ґрунту, зменшує ризик ерозії та сприяє підтриманню біорізноманіття. Проте цей метод вимагає додаткових витрат на обладнання та паливо. Остаточний вибір стратегії поводження зі стернею залежить від конкретних умов господарювання, проте з екологічної та агрономічної точки зору заорювання рослинних решток є кращою практикою.
Часті запитання про стерню, яка залишається на полі після збирання врожаю зернових культур:
Чому не рекомендується спалювати стерню після збирання врожаю?
Спалювання стерні призводить до значних втрат органічних речовин і поживних елементів у ґрунті. Також це викликає забруднення повітря і може шкодити навколишньому середовищу та здоров’ю людей і тварин. Крім того, такі дії знищують корисних мікроорганізмів і структуру ґрунту.
Які переваги заорювання стерні після збирання врожаю?
Заорювання стерні допомагає повернути органічну матерію у ґрунт, що сприяє підвищенню його родючості. Це також покращує структуру ґрунту, сприяє збереженню вологи та збільшує активність корисних мікроорганізмів. Заорювання також може зменшити ерозію ґрунту та покращити його аерацію.
Чи можна використовувати стерню як мульчу?
Так, стерню можна використовувати як мульчу. Це допомагає захистити ґрунт від ерозії, зберігати вологу, пригнічувати ріст бур’янів і покращувати структуру ґрунту з часом. Мульчування стернею також забезпечує поступове розкладання органічних речовин і збагачення ґрунту поживними елементами.
Як правильно заорювати стерню для максимального ефекту?
Для максимального ефекту заорювання стерні слід виконувати після попереднього подрібнення рослинних залишків. Це забезпечує краще перемішування стерні з верхнім шаром ґрунту. Оптимальна глибина заорювання залежить від типу ґрунту і може варіюватися від 10 до 20 см. Після заорювання також корисно проводити прикатування для кращого контакту рослинних залишків із ґрунтом.
Які альтернативні методи обробки стерні існують?
Крім заорювання та спалювання, існують альтернативні методи обробки стерні, такі як компостування, використання стерні для виробництва біоенергії та внесення до ґрунту у вигляді органічних добрив. Компостування стерні дозволяє отримати високоякісний компост, який можна використовувати для покращення ґрунту. Використання стерні для виробництва біоенергії сприяє зменшенню викидів парникових газів і забезпечує альтернативне джерело енергії.