Оптовий продаж насіння

Пн-Пт – 9:00-17:00 Сб – 9:00-13:00 Нд – вихідний nasinnevabaza@gmail.com

Гербіциди - післядія, фітотоксичність

Гербіциди – післядія, фітотоксичність.

 

Гербіциди − це хімічні речовини, які застосовуються для знищення бур'янів. Ця назва походить від латинських слів herba − трава і caedere − вбивати. Разом з інсектицидами, фунгіцидами, зооцидами гербіциди відносяться до групи хімічних речовин, об'єднаних загальною назвою пестициди (від латинського pestis − інфекція, пошкодження).

Про можливість знищення рослин концентрованими розчинами солей було відомо досить давно. Але лише в кінці XIX ст. було встановлено, що деякі хімічні речовини можуть знищувати одні рослини, не пошкоджуючи при цьому інших.

Та справжній прорив у застосуванні хімічних речовин для боротьби з бур'янами почався з появою речовини під назвою 2,4-Д (дихлорфеноксиоцтової кислоти) і спрямованого синтезу з фітоцидними властивостями. З 1950-х років багато фірм і хімічних концернів з науководослідними інститутами та дослідними станціями працює над синтезом хімічних препаратів і вивченням їх застосування для боротьби з небажаною рослинністю,  а також післядії і фітотоксичності на культурах. Фітотоксичні властивості виявлено в кількох тисяч хімічних сполук, а найефективніші з них це сульфонілсечовини, феноксикарбонові кислоти, триазини, фенілсечовини, карбамати, імідозалінони. Вони стали основою для виробництва гербіцидів.

 

Класифікація гербіцидів:

 

За характером дії на рослини гербіциди поділяють на:

 

  • Гербіциди суцільної дії (знищують усі види бур'янів)
  • Селективної дії (або вибіркової тобто знищує вибірковий спектр бур’янів)

 

За способом дії (характер пошкодження рослин) гербіциди вибіркової та суцільної дії поділяють на:

 

  • Системний (гербіцид потрапивши на будь-яку частину рослини поширюється по всьому організму через провідні тканини і рослина гине)
  • Контактні (вбиває рослину потрапивши на точку росту)

 

За хімічним складом гербіциди поділяються на:

 

  • органічні
  • неорганічні речовини

За способом застосування гербіциди поділяють на:

 

  • ґрунтові або до схові (використовують до сівби або після до появи сходів)
  • після сходові (підчас вегетації рослин)

 

Токсикологи класифікують гербіциди також за ступенем леткості, за коагуляцією, за стійкістю до розкладання в зовнішньому середовищі  та ґрунті. Розкладання гербіцидів у ґрунті має дуже важливе значення для сільгоспвиробників оскільки інколи спостерігається післядія останніх. Післядія гербіциду – це вплив залишків препарату який застосовували в попередні роки на стан поточних посівів.

Фітотоксичність гербіцидів залишки яких містяться у грунті, є одним із прикладів негативних наслідків впливу пестицидів на навколишнє середовище та культурні рослини. Більш за все характерна післядія для гербіцидів, що відносяться до класів імідозалінонів та сульфонілсечовини із діючими речовинами імазетапір, імазапір, кломазон, трибенурон-метил тощо. Особливо чутливі до дії сульфонілсечовин соняшник, буряки та ріпак. Гербіциди застосовують як у чистому вигляді так і в бакових сумішах, у яких норми витрати на гектар знижуються вдвічі, а отже, відповідно знижується і ризик післядії.

         Фітотоксична післядія залежить від властивостей ґрунту: механічного складу, кислотності, вмісту гумусу, вологості, температури, що зумовлює швидкість розкладання препарату в ґрунті. Значення ґрунтового рН особливо важливі для виявлення післядії пестицидів, чим вищій  рН тим повільніше розкладання гербіцидів. Залежність фітотоксичності та післядії препаратів від ґрунтово-кліматичних умов зумовлює потребу класифікувати їх показники відповідно до культур, типу ґрунту і регіонів, що різняться кліматичними умовами.

         Проте фітотоксичність проявляється і по сходах культури, коли уражуються посіви після обробки гербіцидами. Особливо чутливі культури до дії гербіцидів в фазі двох справжніх листків, фазі трубочки у кукурудзи та ін., але в більшості випадків і фази бур’янів особливо чутливі до дії гербіциду саме в цей період. Тому перед обробкою гербіцидом по сходах культури потрібно добре розрахувати дозу гербіциду, урахувати забур’яненість посівної площі, визначити види бур’янів.  Самий оптимальний строк внесення гербіцидів по сходах це фаза п’яти-семи справжніх листків у цю фазу культури найменш чутливі до дії гербіциду. Отож за оброки посівних площ по вегетуючих рослинах гербіцидами потрібно враховувати усі фактори.

Меню

Меню

Каталог насіння

Контакты

Пн-Пт – 9:00-17:00 Сб – 9:00-13:00 Нд – вихідний nasinnevabaza@gmail.com